Новости/Статьи
No more posts
2725.png
17/Лип/2020

Висока температура тіла: коли, як і чим збивати? Поради лікарів.

Підвищення температури тіла нас лякає, адже є очевидним проявом хвороби, який здається нам небезпечним. Часто ми вважаємо високу температуру, вище за 38˚С, ознакою важчого перебігу хвороби, а низьку, близько 37˚С – підтвердженням того, що захворювання не становить небезпеки. Високу збиваємо, з низькою можемо ходити на роботу. Чи правильне таке ставлення?

Чому під час вірусного захворювання підвищується температура тіла

Цей механізм можна вважати безцінним даром природи. Підвищення температури тіла (лихоманка) – це спосіб, завдяки якому організм без допомоги жодних медикаментів самостійно бореться з хвороботворними мікроорганізмами.

Слід розрізняти гіпертермію та лихоманку. Гіпертермія – це буквально перегрівання організму, під час якого порушується функція терморегуляції. Між гіпертермією і температурою навколишнього середовища існує безпосередній зв’язок, наприклад, якщо йдеться про підвищення температури тіла при тепловому або сонячному опіку. Лихоманка також супроводжується підвищенням температури тіла, але механізм терморегуляції при цьому не порушується і з температурою навколишнього середовища зв’язку немає. При лихоманці відбувається спазм судин шкіри, припиняється потовиділення, шкіра стає блідою і прохолодною. Власне, за цією ознакою – холодними кінцівками – легко відрізнити лихоманку від гіпертермії. Саме лихоманка є так званою реакцією захисту та пристосування, вона виникає як відповідь на потрапляння в організм вірусів чи бактерій, які імунітет розпізнав як хвороботворні.

Температура тіла може підвищуватися швидко або повільно, і ця швидкість є одним із діагностичних критеріїв, тобто допомагає лікареві встановити діагноз. Наприклад, при грипі та пневмонії підвищення температури тіла до високих показників відбувається швидко. Зокрема, сухий кашель і температура з перших годин захворювання часто є ознакою саме грипу. Натомість аденовірусна інфекція, яка я однією з частих причин застуд, спричиняє повільне підвищення температури. При швидкому підвищенні лихоманка зазвичай має явні ознаки: шкіра рук та ніг стає холодною, не виділяється піт, людину кидає в холод. При повільному підвищенні температурі частіше відчувається жар в тілі та загальне погане самопочуття.

Яку температуру тіла треба вважати підвищеною?

Важливо розуміти, що є нормальною температурою тіла. Це не 36,6˚С, які зазвичай фігурують в рекламі і які заведено вважати температурою, яка свідчить про здоров’я. Нормальна температура – це не один показник, а діапазон показників, який є різним залежно віку. Тобто нормально, якщо показник показує 35,9˚С, якщо ви дорослий, в 37˚С, якщо йдеться про шестирічну дитину.

Загалом нормальні показники температури залежно від віку є такими:

  • для новонароджених норма – 36,8˚С
  • для 6-місячних немовлят – 37,4˚С
  • для дітей 1-3 років – 37,4˚С
  • для дітей 6 років – 37,0˚С
  • для дорослих – 36,8˚С
  • для дорослих старше 65 років – 36,3˚С

Норми температури також є різними залежно від місця вимірювання, наприклад, у дітей при вимірюванні

  • в прямій кишці норма 36,6˚С-38˚С
  • в роті – 35,5˚С-37,5˚С
  • під пахвою – 34,7˚С-37,5˚С
  • у вусі – 35,8˚С-38˚С

Отже, вважати один тільки показник на термометрі приводом для занепокоєння не варто. У дорослих температура може підвищуватися до показника 37˚С-37,3˚С при фізичних навантаженнях, відвідуванні сауни чи лазні, споживанні гострих страв. Якщо температура підвищилася, а потім повернулася до норми, не слід надмірно непокоїтися. Натомість якщо так звана субфебрильна температура тримається кілька днів, необхідно порадитися з лікарем, адже цей стан може бути пов’язаний з хронічними проблемами зі здоров’ям, тривалими запальними процесами, захворюваннями крові чи лімфатичної системи.

Якщо температура підвищилася понад показник 37,4˚С, йдеться про гострий запальний процес.

Застуда без високої температури: чому таке буває?

Гостра респіраторна вірусна інфекція може минати з підвищеною або нормальною температурою тіла – це залежить від кількох факторів.

Збудник захворювання. Майже завжди віруси грипу спричиняють високу температуру – тому її різке підвищення є одним із діагностичних критеріїв, спираючись на який, лікар може казати, що у пацієнта, ймовірно, грип. Є чимало інших досить агресивних вірусів, на які організм реагує підвищенням температури – наприклад, коронавіруси. Деякі віруси, що спричиняють ГРВІ, які ми називаємо застудою, часто менш агресивні і для боротьби з ними організму не завжди потрібно їх “гріти”, щоб позбутися.

Стан імунітету людини. Підвищення температури тіла і запалення – це реакція на потрапляння хвороботворного мікроорганізму. Іноді збудник хвороби настільний слабкий, що імунітет може впоратися з ним лише механізмом запалення та виведення (зокрема, зі слизом під час нежитю й кашлю). Але іноді імунітет працює неадекватно, виявляючи надто слабку реакцію, і тоді небезпечний вірус може спричинити серйозні проблеми, адже температура тіла не підвищилася, щоб його нейтралізувати. Втім, якщо ви часто хворієте без температури, і при цьому не маєте ускладнень і застуди тривають не більше 4-5 днів, ймовірно, річ не в стані імунітету, а в тому, які збудники найчастіше спричиняють хворобу. У багатьох випадках при застуді температура тіла практично не підвищується.

Прийом препаратів із жарознижуючим ефектом. Кожен з нас, відчувши перші ознаки застуди, може зайти в аптеку і придбати один із багатьох препаратів, що успішно бореться із симптомами захворювання, але ніяк не впливає не збудник. Серед іншого, такі засоби знижують температуру тіла. Якщо прийняти такий препарат впродовж дня, цілком може здаватися, що застуда оминула – адже нежить не посилюється, головного болю й температури немає тощо. Але прийом таких медикаментів може призвести до того, що одужання триватиме довше, ніж взагалі без прийому ліків. Тож за перших ознак застуди краще пити багато рідини й знаходитися в приміщенні з достатньо вологим повітрям, даючи імунітету можливість визначити й знешкодили збудника хвороби. Навіть якщо підвищилася температура тіла, не слід збивати її одразу.

 

Яку температуру потрібно знижувати спеціальними засобами і якими саме

Лікарі не втомлюються нагадувати, що висока температура тіла на початку вірусної інфекції – це нормально. Якщо термометр показує не вище 38,6˚С у дитини чи дорослого, втручатися в процес не варто – дайте імунітету можливість задіяти природні механізми й самостійно впоратися зі збудником хвороби. Багато залежить також від самопочуття: якщо маєте температуру 39˚С-39,2˚С, але при цьому почуваєтеся нормально, немає сильного головного болю, судом, запаморочення – можна не збивати температуру, але кожні 30-40 хвилин контролювати, чи вона не підвищується. Якщо є тенденція до підвищення  – одразу приймайте жарознижуючий засіб.

Дітям також рекомендується збивати температуру при респіраторній вірусній інфекції лише тоді, коли вона перевищила показник 38,6˚С. Втім, якщо дитина погано почувається й при нижчій температурі, слід дати жарознижуюче, навіть якщо термометр показує 37,9˚С-38˚С. Те саме стосується й дорослих: якщо вам дуже погано з температурою, яку не рекомендується збивати – приймайте жарознижуючий засіб. Але не робіть цього лише для того, щоб піти на роботу: залишайтеся вдома, дозвольте організму подолати хворобу, не заражайте оточуючих і не наражайтеся на ризик ускладнень.

Увага: якщо температура у дорослого чи дитини піднялася до показника 40,3˚С і не вдається її збити, викликайте “швидку”. Критичною точкою є показник 42˚С – при такій температурі тіла в організмі можуть початися зміни, що загрожують ураженням мозку, тобто є життєво небезпечними.

Висока температура – те, що трапляється несподівано, тож в домашній аптечці завжди потрібно мати препарати, що допоможуть її знизити. Якщо в родині є діти, стежте за тим, щоб жарознижуючі препарати були в формі, призначеній для віку вашої дитини. Це можуть бути сироп, суспензія (https://milistan.com.ua/milistan-suspenzia/) або свічки. Для зниження температури тіла рекомендується застосовувати препарати лише на основі двох діючих речовин:

  • парацетамол
  • ібупрофен

Перевагу слід віддавати парацетамолу (https://milistan.com.ua/milistan-kapleti/), бо ібупрофен має більше побічних ефектів. Часто не вдається збити температуру лише одним засобом, до того ж, є обмеження щодо кількості діючої речовини, яку можна приймати впродовж дня. Саме тому при дуже високій температурі, яка триває по кілька днів, рекомендується чергувати парацетамол та ібупрофен – як у дітей, так і у дорослих. Якщо ефект не настає впродовж дня, обов’язково зверніться до лікаря – незалежно від віку пацієнта.

Зверніть увагу на препарати із жарознижуючим ефектом, які не можна давати дітям:

– метамізол, який ми знаємо під назвою анальгін (у стаціонарах жарознижуючий, знеболюючий та протизапальний комплекс препаратів із вмістом анальгіну застосовують дотепер, але в домашніх умовах анальгін дітям застосовувати не рекомендується, адже він має багато побічних ефектів);

– ацетилсаліцилова кислота (аспірин, за інструкцією виробника не використовується у дітей молодше 12 років через високий ризик серйозних побічних ефектів, які можуть виявитися гіршими за підвищення температури тіла).

Не слід застосовувати для зниження температури навіть дорослим такі аналгетичні діючі речовини, як амідопірин, антипірин, фенацетин.

Якщо застуда минає без температури, чи можна приймати препарат, що містить жарознижуючий препарат?

Зважаючи на те, що парацетамол та ібупрофен є не тільки жарознижуючими, а й знеболюючими засобами, іноді їх приймають і при нормальній температурі тіла – наприклад, при головному болю. Цілком ймовірно, що головний біль може супроводжувати застудне захворювання – він може виникнути на тлі нежитю, ГРВІ може збігтися в часі або спричинити напад мігрені тощо. Авжеж, у таких випадках приймають парацетамол або ібупрофен, навіть якщо немає високої температури. Але не забувайте, що навіть при підвищеній температурі тіла приймати жарознижуючий препарат не обов’язково: якщо самопочуття залишається нормальним, немає тенденції до підвищення температури понад 39,5˚С, судом, втрати чи сплутаності свідомості, слід дозволити організму самостійно боротися зі збудником хвороби.

Коли при підвищеній температурі слід негайно викликати “швидку”?

Є кілька небезпечних ознак, помітивши які у дорослого або дитини, слід викликати бригаду швидкої допомоги. Це:

  • підвищення температури тіла понад позначку 39,8˚С і відсутність дії жарознижуючого засобу впродовж 30 хвилин
  • судоми
  • утруднення дихання
  • поява висипань на тілі
  • біль у животі
  • біль у серці
  • сплутаність свідомості, втрата свідомості

У більшості випадків при грипі пацієнтові вдається самостійно “приборкати” високу температуру тіла. Щодо цього симптому у дітей, важливо пам’ятати, що малеча може реагувати підвищенням температури не тільки на вірус грипу, а й на інші віруси, які дорослий організм переносить значно легше. Крім того, у дітей різке підвищення температури може свідчити про розвиток інших інфекційних хвороб (навіть якщо дитина має від них щеплення), зокрема кору чи вітрянки. Висока температура тіла і симптоми, схожі на ГРВІ, також можуть свідчити про початок скарлатини, від якої вакцинація не проводиться. Тож при ознаках застуди у дитини оглядайте все тіло кілька разів на день, щоб вчасно виявити появу висипань, які супроводжують “дитячі” інфекційні хвороби. Водночас не забувайте, що правила зниження температури актуальні при будь-яких вірусах: навіть якщо йдеться про вітрянку чи скарлатину, температуру нижче 38,6˚С у дитини збивати не рекомендується, щоб організм мав змогу задіяти власні сили для боротьби зі збудником хвороби.


runny-nose.png
17/Лип/2020

Нежить у дитини: коли бити на сполох?

Діти хворіють часто – це знають усі батьки. Від моменту, коли малеча починає контактувати з іншими дітьми або відвідувати колектив, починається “відлік” респіраторних вірусних інфекцій та підрахунок випадків, коли у дитини заклало ніс. Якщо в родині є діти різного віку, молодші зазвичай хворіють частіше, ніж в сім’ях з однією дитиною, адже старші часто “приносять” інфекції з колективу, який відвідують, заражаючи молодших.

Чи справді дитина часто хворіє: уявлення та реальність

Усі мами активно читають публікації в інтернеті та стежать за обговореннями на спеціалізованих форумах. Суперечки щодо того, скільки разів на рік “можна” хворіти малечі – одні з найпоширеніших серед відвідувачок форумів. Хтось знайшов інформацію, що дитина, яка має прояви ГРВІ частіше, ніж 3-4 рази на рік, вважається такою, що часто хворіє, і долучає свою дитину до цієї категорії. Інші ставляться до цього спокійніше і дослухаються скоріше порад педіатра, ніж думки інших мам. Правда в тому, що в різних країнах з різним кліматом різні показники вважаються нормою. Якщо в Україні дитину, яка захворіла на застуду 6 разів на рік, ймовірно, вважатимуть такою, що часто хворіє, то у США чи Фінляндії здивуються, що малеча хворіє так рідко. Адже в західних країнах нормою вважається 6-8 епізодів застуди на рік, а деякі педіатри та сімейні лікарі радять батькам не надто хвилюватися, якщо дитина дошкільного віку захворіє до 12 разів на рік, якщо в родині є старші діти.
В середньому дитина справді хворіє 6-8 разів на рік, і це не є ознакою якоїсь патології чи слабкості імунітету. Навпаки: завдяки контакту з іншими дітьми, знайомству з вірусами та проявам хвороби імунітет дитини будує “систему захисту”. Адже не перехворівши, організм не може відпрацювати механізм відповіді на потрапляння хвороботворних мікроорганізмів, зустріч з якими відбувається впродовж усього життя постійно. Середня тривалість проявів респіраторної інфекції у дітей молодшого віку – 8-14 днів. Більшість випадків ГРВІ припадає на холодну пору року – приблизно з жовтня-листопада до березня-квітня.

Причини нежитю: не тільки ГРВІ

Найпоширенішою причиною нежитю у дітей дошкільного віку (власне, як і у старший дітей та дорослих) є респіраторні вірусні інфекції – близько 30% усіх звернень до педіатрів пов’язані з ринітом, переважно застудним. Але вплив інших факторів теж виключати не можна, тож завдання лікаря – за участі спостережливих батьків – визначити істинну причину нежитю.

  • Нетривалий нежить може виникати внаслідок перебування на холоді. Зазвичай він минає, коли дитина певний час знаходиться в теплі: ніс у дитини “тече” впродовж 20-30 хвилин після того, як вона заходить з холоду в тепле приміщення. Такий нежить не потребує жодного лікування і є нормальною реакцією організму на зміну температур.
  • Нежить, характер якого не змінюється впродовж тривалого часу, може бути проявом алергії. З’явившись вперше, він може нагадувати застудний нежить, але через кілька днів, якщо не з’являються інші симптоми ГРВІ, мамі слід відвести дитину на консультацію до лікаря-алерголога.
  • Нежить також може бути відповіддю організму на перебування в приміщенні з надто сухим повітрям.
  • Якщо нежить не минає після лікування, турбує дитину надто часто, не вдається з’ясувати його причину, необхідно провести ретельніше обстеження, щоб визначити, чи не спричиняють цей стан вроджені вади ЛОР-органів.

Застудний нежить у дітей є важчим симптомом, ніж у дорослих, адже маленькі діти не вміють очищувати носові ходи, мамі доводиться робити це за допомогою аспіратора, і малеча не завжди дозволяє провести процедуру, особливо в ранньому віці. При цьому дихати дитині дуже важко, вона втрачає апетит, не може спати. Закладений ніс у дитини грудного віку заважає їй смоктати молоко, тож така малеча може відмовлятися від грудей.

Чим загрожує відмова від лікування нежитю у дітей?

Навряд чи будь-яка мама повністю проігнорує прояви застуди у дитини. Закладений ніс – це скарга, яку неможливо не помітити, навіть якщо дитина не розмовляє, тобто немає змоги почути, що вона говорить “в ніс”. Нежить як такий не є небезпечним, хіба що – неприємним, адже негативно впливає на сон, апетит, настрій, самопочуття. Однак наслідки та ускладнення риніту можуть виявитися досить серйозними.
Найпоширенішими ускладненнями нежитю, який не лікують, можуть бути:

  • хронічний риніт (коли нежить переходить із гострого в хронічний стан)
  • отити (запалення середнього вуха)
  • синусити (запалення слизової приносових пазух, в тому числі гайморит)
  • ларингіти, фарингіти, запалення мигдаликів
  • дакріоцистит (запалення сльозовивідних шляхів ока)
  • бронхіт, трахеїт (запалення нижніх та верхніх дихальних шляхів)
  • безсоння, загальне погіршення самопочуття

Ризик розвитку ускладнень у дитини, якій не лікують гострий нежить, вищий, ніж для підлітка або дорослого. Це пов’язано з особливістю будови ЛОР-органів у дітей молодшого віку. Через те, що слуховий прохід у ранньому віці є коротким і широким, запалення швидко переноситься в середнє вухо, першим симптомом якого є біль у вусі (одному або двох). Отит потрібно лікувати тільки під наглядом і за рекомендаціями лікаря, адже неправильне лікування може призвести до зниження слуху та, як наслідок, погіршення функції мовлення.
Синусит також належить до найпоширеніших ускладнень риніту у дітей. Якщо дитина скаржиться на головний біль, якщо нежить має гнійний колір, набряк слизової носа та виділення з носа не зменшуються впродовж тижня, ймовірно, розвинулося запалення приносових пазух. Його також має лікувати ЛОР. Одночасно із синуситом може розвиватися отит.
Запалення і патологічне збільшення мигдаликів – ще одне поширене ускладнення застудного нежитю у дітей. Постійно закладений ніс, проблеми із диханням вночі, хропіння, частий сухий кашель, гнійні виділення з носа можуть свідчити про запалення мигдаликів. Звичайно, не йдеться про видалення мигдаликів після першого епізоду запалення, але в ускладнених випадках хірургічне лікування можливе. Консервативне лікування обов’язково проводити відповідно з рекомендаціями лікаря.

Лікування нежитю у дітей: чи завжди потрібні дитячі краплі для носа

Препаратів, призначених для лікування нежитю у дітей, досить багато, але вони належать здебільшого до трьох груп: стерильні сольові розчини, які використовуються для зволоження слизової носа, розрідження слизу під час нежитю, а також профілактики ГРВІ; краплі або спреї із вмістом ефірних олій (у дітей молодшого віку переважно не застосовуються); деконгестанти (судинозвужувальні краплі, які можуть застосовуватися у дітей будь-якого віку, але з ретельним дотриманням рекомендацій щодо дозування).
Сольові розчини у формі спрею чи крапель можна використовувати при застуді, а також впродовж холодної пори року для підтримки нормальної вологості слизової оболонки носа та посилення місцевого імунітету (адже відомо, що надто суха слизова стає беззахисною перед хвороботворними мікроорганізмами і дозволяє їм проникнути в організм). При легкому нежитю сольові розчини також допомагають полегшити дихання.
Краплі від нежитю із вмістом ефірних олій часто досить добре звільняють носові ходи і дозволяють вдихнути вільно, однак їхня дія триває недовго. До того ж, такі краплі зазвичай не застосовують для лікування нежитю у маленьких дітей.
Судинозвужувальні краплі (деконгестанти) – у прямому значенні слова порятунок при нежитю для малечі. Якщо в періоди активного руху впродовж дня дитина із закладеним носом може дихати без таких крапель, то в горизонтальному положенні вона, на жаль, буквально не може вдихнути. Без деконгестантів при сильному нежитю малеча просто не засне, а разом із нею не матимуть змоги поспати й батьки.
Лікування нежитю складається не тільки із застосування судинозвужувальних крапель, але вони зазвичай необхідні. Іншими складовими лікувального процесу є інгаляції з використанням небулайзера, вживання великої кількості рідини (води, чаю, компотів), регулярне провітрювання приміщення та зволоження повітря в ньому, зволоження слизової носа за допомогою сольового розчину.

Судинозвужувальні препарати в лікуванні нежитю у дітей: коли слід їх застосовувати?

Якщо заклало ніс, природне бажання і дорослого, і дитини – повернути можливість нормально дихати носом. Якщо ніс заклало настільки, що не вдається вдихнути навіть у вертикальному положенні, під час активного руху – деконгестант можна використовувати в будь-який час. Але слід пам’ятати: ці засоби мають протипоказання та побічну дію, а перевищення дозування загрожує серйозним отруєнням, особливо маленьким дітям. Зважаючи на те, що такі краплі можна застосовувати 2-3 рази на день, обирайте час, коли судинозвужувальна дія буде найбільш цінною, наприклад, перед сном – денним і нічним. Якщо інструкція передбачає застосування крапель тричі на день, можна закапати їх дитині перед сном, вранці, а також в середині дня, якщо є необхідність. Не забувайте, що деконгестанти не можна застосовувати більше 7 днів поспіль, адже вони спричиняють звикання, висушують слизову носа, погіршують стан судин носа, при тривалому застосуванні провокують розвиток хронічного риніту.
Судинозвужувальні краплі також призначають при лікуванні синуситів та отитів – це необхідно для зменшення набряку та полегшення доступу інших лікарських засобів, що застосовуються для терапії цих ускладнень нежитю.
У деяких випадках судинозвужувальні препарати призначають при лікуванні алергічного нежитю у дітей, але на нетривалий час – у цьому випадку вони не є основою терапії, а лише допомагають зменшити симптом, причину якого шукає лікар-алерголог.

Краплі від нежитю: капають не тільки в ніс

Більшість переконана, що при лікуванні нежитю спеціальні краплі потрібно капати лише в ніс – адже вони мають діяти на слизову і судини носа. Насправді, коли йдеться про деконгестанти, приймати такий препарат можна і перорально, тобто випиваючи, як сироп. Адже судинозвужувальні засоби при потраплянні в організм мають системну дію. І це ж дає змогу виробляти такий препарат не лише у формі крапель для носа, а й у формі так званих оральних крапель, які потрібно капати в рот.
Переваги пероральної форми крапель проти нежитю очевидні:

  • Їх зручно капати, особливо коли йдеться про лікування нежитю у дитини.
  • Суттєво зменшується ризик випадкового передозування, яке може трапитися при закапуванні крапель від нежитю в ніс.
  • Оральні краплі від нежитю Мілі Носік мають приємний смак – діти охоче їх приймають і не вередують під час такого лікування.
  • Така форма препарату зручна також для дорослих, які теж не завжди охоче капають деконгестанти в ніс.
  • Перевагою крапель Мілі Носік є наявність у складі протиалергічного компоненту, який не тільки робить ефективнішим симптоматичне лікування нежитю при застудному риніті, а й краще допомагає боротися із алергічним нежитем у дітей та дорослих.

Зверніть увагу, що оральні краплі проти нежитю Мілі Носік слід застосовувати за інструкцією (https://milistan.com.ua/mili-nosuk/), не використовувати для лікування дітей молодше 4 років та уникати передозування.
Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.
Перед початком застосування препарату порадьтеся з лікарем та прочитайте інструкцію. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.


logo-land

Представництво Мілі Хелскере Лімітед, Велика Британія; 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33-Б, Бізнес-центр "Європа-Плаза", 5-й поверх;

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням уважно ознайомтесь з інструкцією по застосуванню та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати у недоступному для дітей місці. Препарат відпускається в аптеках без рецепта лікаря. Тел.: + 38(044) 498-1334 e-mail: office@mili.net.ua

Copyright by Milistan 2020. All rights reserved.