Статті - Mili Healthcare

06/Бер/2024

Кашель чи бронхіт?

Кашель є захисною реакцією організму, спрямованою на виведення різних подразнюючих частинок, бактерій або вірусів з дихальних шляхів. При вірусних захворюваннях, таких як грип чи застуда, кашель виникає як відповідь на запальний процес у верхніх або нижніх дихальних шляхах.

Механізм виникнення кашлю при вірусних захворюваннях такий: віруси потрапляють в організм через дихальні шляхи, найчастіше через ніс або рот. Далі вони починають розмножуватися та інфікувати клітини слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (наприклад, носа та горла) або нижніх дихальних шляхів (трахея та бронхи). Імунна система реагує на інфекцію, вивільняючи різноманітні медіатори запалення, такі як цитокіни та хемокіни, що призводить до набряку та запалення слизової оболонки. Запалення своєю чергою діє на нервові закінчення, особливо на рецептори кашлю, розташовані в дихальних шляхах. Нерви передають сигнали про потенційну загрозу в мозок, і це спричиняє кашель. У цьому випадку він є спробою видалити «зайві» частинки та слиз із дихальних шляхів.

Спричинене інфекцією запалення може впливати на сусідні ділянки, що призводить до важкості дихання та сльозоточивості. При вірусних захворюваннях кашель часто супроводжується болем у горлі, нежитем, головним болем, загальною слабкістю та втомою.

Сухий кашель може бути першим симптомом вірусної інфекції та часто відчувається як свербіж чи подразнення у горлі. Напади кашлю з виділенням слизу або мокротиння вказують на наявність інфекції у дихальних шляхах. Коли зникають супутні симптоми ГРВІ, а кашель лишається, це може бути завершальним етапом вірусної інфекції: організм намагається видалити залишки слизу та інфекційних частинок.

Мокротиння при кашлі може вказувати на різні стани, від звичайної застуди до серйозних захворювань легень. Мокротиння прозорого або білого кольору та слизистої консистенції зазвичай вказує на незапальні стани, такі як алергії або реакцію на дим чи пил. Мокротиння, яка має жовто-зеленуватий колір та густу консистенцію, може бути ознакою бактеріальної інфекції, і буває при бронхітах чи пневмоніях. Мокротиння з вкрапленнями крові сигналізує про кровотечу в легенях (за умови, якщо не було механічних пошкоджень горла). Пінисте мокротиння може вказувати на накопичення рідини в легенях, що є характерним для серцевої недостатності.

Чим звичайний кашель відрізняється від бронхіту

Кашель та бронхіт — це різні стани, однак кашель є симптомом бронхіту. Часто сухий кашель без інших симптомів або супутніх проблем – це, так би мовити, «просто кашель». Він не супроводжується загостренням інших хвороб, зазвичай короткочасний та зникає сам по собі протягом декількох днів або тижнів.

Натомість кашель при бронхіті найчастіше супроводжується відхаркуванням мокротиння, втомою, болем у грудях та загальними симптомами хвороби. Зазвичай виникає після застуди або грипу, коли бронхи запалюються. Кашель при бронхіті триває довше, ніж «звичайний» кашель, посилюється вночі або після фізичних навантажень.

Однак навіть сильний кашель, який звучить загрозливо й дуже гучно – це далеко не завжди бронхіт. Якщо кашель триває довго, супроводжується сильним болем чи загальним погіршенням самопочуття, важливо звернутися до лікаря для визначення точного діагнозу та призначення ефективного лікування.

Антибіотики від кашлю: переважно не потрібні

Бронхіт та сильний кашель часто виникають як результат інфекції, зазвичай вірусної. На жаль, у багатьох випадках пацієнти самостійно вдаються до лікування цих станів антибіотиками, думаючи, що це прискорить одужання. Однак це може бути неефективним та навіть шкідливим.

Не слід забувати, що антибіотики ефективні тільки проти бактерій, але не проти вірусів. При вірусних інфекціях антибактеріальні препарати скоріше шкідливі, адже порушують баланс мікророорганізмів у кишечнику, провокують розвиток антибіотикорезистентності і є зайвим «навантаженням» для гаманця. Крім того, можливі й інші побічні ефекти, наприклад, алергічні реакції, висипання, розлади шлунково-кишкового тракту тощо.

Бронхіт та сильний кашель можуть мати різні причини, включаючи інфекції, алергічні реакції, або навіть бронхіальна астма чи пневмонія. Якщо ви почали приймати антибіотики самостійно, це може приховати справжню причину хвороби та ускладнити діагностику.

Лікар, призначаючи антибіотики, враховує конкретну ситуацію, вид бактерій, які спричинили інфекцію, а також інші індивідуальні фактори. Тож щоб уникнути негативних наслідків для здоров’я, важливо звертатися до лікаря для правильної діагностики та призначення оптимального лікування.

Правильне лікування кашлю

Кашель – явище досить неприємне, особливо коли він перешкоджає нормальному життю. Однак правильне лікування та дотримання деяких порад допоможуть полегшити його та якнайшвидше вдихнути на повні груди.

- - Найважливіше – дати організму час відновитися. Призупиніть фізичні навантаження та намагайтеся більше відпочивати, особливо в період загострення симптомів. Пийте багато рідини, наприклад, теплої води, чаю з медом або лимоном, вживайте теплі супи: це допомагає зволожити горло та розрідити мокротиння.
  - Забезпечте достатнє зволоження – регулярно провітрюйте кімнати, використовуйте зволожувач повітря або повісьте вологий рушник біля батареї. Це особливо актуально в період, коли повітря пересушується внаслідок використання опалювальних приладів.
  - Не зайвими будуть і прогулянки на свіжому повітрі, якщо ви добре себе почуваєте.

Існують також препарати від кашлю, які зменшують його та прискорюють одужання. Однак слід обирати їх з урахуванням типу кашлю та причини його виникнення. Зокрема, амброксол – муколітичний засіб, який допомагає полегшити кашель, зменшуючи в’язкість мокротиння. Це особливо важливо при бронхіті. Амброксол разом з карбоцистеїном міститься у складі препарату Мілістан таблетки від кашлю. Цей препарат стимулює секрецію мокротиння та полегшує його виведення з дихальних шляхів, що допомагає зменшити кашель та сприяє очищенню легенів. Таблетки від кашлю Мілістан (ПОСИЛАННЯ: https://milistan.com.ua/milistan-vid-kashlyu/) мають протизапальні властивості, зменшують запалення та подразнення в дихальних шляхах, усуваючи кашель. Курс лікування становить 7–10 діб, по 1 таблетці 3 рази на день.

Важливо звертатися до лікаря для консультації та обрання оптимального препарату відповідно до причини виникнення кашлю, його продуктивності, а також для визначення дозування та тривалості лікування. Крім того, лікар повинен врахувати можливі протипоказання та взаємодії з іншими препаратами, які ви приймаєте.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

Перед початком застосування препарату порадьтеся з лікарем та прочитайте інструкцію. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

milisecond

06/Бер/2024

Кашель: захисний механізм чи ворог?

Кашель – один із типових симптомів гострих респіраторних вірусних захворювань. Цей захисний механізм пов’язаний із подразненням дихальних шляхів, яке є наслідком відповіді імунної системи на інфекцію. Кашель при ГРВІ зазвичай «приходить» не сам. Захворювання супроводжується такими симптомами, як лихоманка, біль у горлі, загальна слабкість та втома, нежить, закладеність носа та біль у м’язах.

Існують два основних типи кашлю: сухий (непродуктивний) та вологий (продуктивний). Сухий кашель характеризується відсутністю мокротиння та може бути досить різким і виснажливим. Продуктивний кашель супроводжується виділенням мокротиння.

Кашель допомагає видаляти забруднення, слиз, бактерії та віруси з дихальних шляхів, що зрештою сприяє одужанню. Крім того, кашель активує імунну систему для боротьби з інфекцією, змушуючи організм мобілізуватися для вироблення специфічних антитіл та активізації імунних клітин. Швидкі та сильні рухи повітря в гортані під час кашлю допомагають уникнути застою слизу в легенях та запобігають виникненню ускладнень, таких як запалення легень або бронхіт.

Як виникає кашель

Щоб краще розуміти, як саме кашель допомагає позбутися інфекції, розглянемо механізм його виникнення. На внутрішній поверхні дихальних шляхів розташовані спеціальні рецептори, які реагують на подразники, такі як пил, дим, віруси тощо. Подразник спонукає рецептори дихальних шляхів до активації, після чого нервові сигнали швидко передаються до мозку через нервову систему. Мозок містить спеціальні центри, відповідальні за кашльові рефлекси, саме вони регулюють інтенсивність і тривалість кашлю. Мозок швидко мобілізує відповідь, яка включає скорочення дихальних м’язів, що спричиняє сильний видих. Цей процес створює потужний потік повітря, що видаляє подразники та слиз з дихальних шляхів, сприяючи очищенню та захисту. У деяких випадках кашель супроводжується виділенням мокротиння або слизу, і це – ще один механізм очищення дихальних шляхів.

Кашель при інфекційних захворюваннях

Кашель та підвищення температури можуть бути не лише симптомами застуди, а й сигналізувати про інші інфекційні захворювання, зокрема, кашлюк або кір.

Кашлюк – інфекційне захворювання, спричинене грамнегативною бактерією Bordetella pertussis. Бактерія прикріплюється до клітин бронхів, розмножується та поширюється в дихальному тракті. При цьому виділяються токсини, які призводять до подразнення дихальних шляхів та спричиняють спазм бронхів, що призводить до кашлю. Кашлюк передається повітряно-крапельним шляхом та є особливо небезпечним для маленьких дітей і людей зі слабким імунітетом. Хвороба відома своїм тривалим інкубаційним періодом (від 1 до 3 тижнів) та гострим кашлем, надзвичайно інтенсивним, що триває тижнями чи навіть місяцями. Кашлюк може бути причиною серйозних ускладнень у немовлят та маленьких дітей, включаючи запалення легень, нестачу дихання та конвульсії. Симптоми, крім кашлю, подібні до грипу: загальна слабкість, нежить, інколи – підвищення температури тіла.

Кір – вірусне інфекційне захворювання, спричинене морбілівірусом. Як правило, діагностують його не за кашлем, а за іншими симптомами, серед яких висипиння та висока температура тіла. Однак серед іншого вірус спричиняє запалення дихальних шляхів. При захворюванні на кір кашель сухий, супроводжується хрипами. Однак все ж характерною ознакою цього захворювання є червоні висипання, які зазвичай починаються з обличчя та поширюються по всьому тілу. Супутніми симптомами є нежить, закладеність носа, слабкість у м’язах та підвищення температури тіла до 39-40°C.

Кір та кашлюк належать до числа так званих «дитячих інфекцій», тож якщо у дитини починається сухий кашель, не можна ігнорувати ймовірність одного з цих захворювань. Щодо дорослих, які не хворіли на кашлюк чи кір і не мають відповідних щеплень, про ці хвороби також забувати не слід. Однак у більшості випадків у дорослих та дітей інфекційними причинами кашлю є все ж збудники гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Неінфекційний кашель

Якщо кашель не супроводжується іншими характерними симптомами ГРВІ, він може сигналізувати про захворювання, не пов’язані з дихальними інфекціями. Один із прикладів – серцево-судинні захворювання: при серцевій недостатності серце не може належним чином забезпечити організм кров’ю, що призводить до накопичення рідини в легенях. Це спричиняє подразнення дихальних шляхів і кашель, який інколи називають «серцевим» кашлем. Звуження артерій, які подають кров до легень, провокує кашель через обмеження кровопостачання. Підвищення кров’яного тиску теж може впливати на дихальні шляхи й провокувати кашель. Причиною кашлю також може бути порушення серцевого ритму.

Причиною кашлю при хворобах шлунково-кишкового тракту є рефлюкс (викид) кислоти зі шлунку до стравоходу, яка подразнює його слизову оболонку. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки інколи може провокувати кашель, особливо якщо вона теж супроводжується рефлюксом. Хвороби печінки, такі як цироз або гепатит, супроводжуються кашлем через подразнення нервових закінчень у стінках жовчного міхура або слизової оболонки стравоходу.

Кашель є одним із частих симптомів алергічних реакцій і супроводжує різні алергічні захворювання (алергічний риніт, астма). Реакція імунної системи на алергени призводить до подразнення та запалення слизової оболонки дихальних шляхів, після чого починається кашель. Зазвичай алергічний кашель посилюється під час контакту з алергенами.

Лікування кашлю при серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту чи алергії повинен проводити лікар, оскільки терапія має бути скерована на вирішення основної проблеми. Тож важливо вчасно звернутися до лікаря.

Як правильно лікувати кашель при застуді

Незалежно від причини виникнення кашлю, є кілька рекомендацій, які допоможуть зняти дискомфорт та прискорити одужання.

- - Рясне пиття допомагає розріджувати слиз та видаляти його з організму, і це полегшує кашель. Теплі напої (наприклад, трав’яний чай або вода з медом та лимоном) зменшують подразнення у горлі та забезпечують відновлення балансу рідини в організмі.
  - Достатній сон та відпочинок допомагають організму боротися з інфекцією та підтримувати імунітет, що сприяє швидшому одужанню.
  - Підтримка оптимального рівня вологості повітря допомагає зволожити слизові оболонки дихальних шляхів та зменшити подразнення, яке спричиняє кашель. Використовуйте зволожувач повітря в кімнаті або поставте склянку з водою в приміщенні.
  - Підніміть голову під час сну, підклавши додаткову подушку, щоб запобігти відтоку слизу назад у горло.
  - Якщо кашель є симптомом грипу або бронхіту, лікування має бути спрямоване на основне захворювання. Це ж стосується і неінфекційного кашлю.

Під час сухого кашлю рекомендують приймати препарати, які впливають на кашльовий рефлекс, сприяють переходу непродуктивного кашлю в продуктивний та забезпечують утворення і виведення мокротиння. При продуктивному кашлю застосовують препарати, які сприяють виведенню мокротиння.

Запитайте у лікаря про можливість застосування препарату Мілістан таблетки від кашлю, які можна приймати з перших днів ГРВІ, що супроводжуються кашлем. Препарат містить амброксол і карбоцистеїн, які ефективно розріджують мокротиння, полегшують і прискорюють його відходження та сприяють регенерації слизової дихальних шляхів після тривалого кашлю. Показання до прийому Мілістан Таблетки від кашлю (ПОСИЛАННЯ: https://milistan.com.ua/milistan-vid-kashlyu/ ) включають бронхіт, сухий кашель при грипі та застуді, вологий кашель, кашель після ГРВІ. Препарат можна приймати дорослим і дітям старше 12 років по 1 таблетці 3 рази на день.

Зверніть увагу, що це загальні рекомендації, і необхідно консультуватися з лікарем для точної діагностики та призначення ефективного лікування в залежності від причини кашлю, особливо якщо кашель турбує тривалий час або супроводжується іншими симптомами.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

milisecond

20/Лют/2024

Чому болить горло

Болі в горлі можуть бути різними: першіння, відчуття сухості, поколювання, біль при ковтанні або під час кашлю тощо. Біль у горлі насамперед є сигналом того, що організм атакували хвороботворні мікроорганізми (віруси чи бактерії), і наша імунна система намагається з ними впоратися. Водночас, причиною болю в горлі може стати що завгодно: алерген, мікротравма слизової оболонки ротоглотки, застрягання їжі, надто сухе повітря в приміщенні, їдкий дим тощо.

Глотка – це частина гортані між мигдаликами та голосовими зв’язками. ЇЇ головна функція – захист нижніх дихальних шляхів від зовнішніх збудників, це свого роду «фільтр» для повітря, що проходить через ротову порожнину. Глотка також бере активну участь у ковтанні та процесі мовлення. Вона тримає «першу лінію оборони» з допомогою лімфоїдної тканини, на якій осідають мікроорганізми, що потрапляють у дихальні шляхи з повітря.

Біль у горлі – це не тільки біль як такий. Це низка симптомів та скарг, серед яких

- - біль або відчуття першіння в ротоглотці
  - посилення болю при ковтанні або розмові
  - набряк залоз шиї або щелепи
  - набряк та почервоніння мигдаликів
  - поява на мигдаликах білої плівки чи гною
  - хрипота у голосі

Авжеж, зазвичай це не всі симптоми одночасно, а лише кілька з них – залежно від збудника захворювання.

Залежно від причини, яка спровокувала біль у горлі, ці неприємні прояви можуть супроводжуватися й іншими симптомами, зокрема, підвищенням температури тіла, чханням, кашлем, нежитем та сльозоточивістю.

Болить горло – шукаємо причину

Основною причиною болю в горлі є віруси, які спричиняють застудні захворювання – ГРВІ. Але запалення та біль у горлі можуть провокувати й інші фактори:

- - Порушення функції носової перегородки – це змушує людину дихати ротом і «приймати удар на себе» слизову горла. На відміну від носової порожнини, ротова порожнина не очищається, не прогрівається та не зволожується, і це робить її більш вразливою.
  - Вживання холодної їжі та напоїв, що провокує спазм судин і миттєве зниження місцевого імунітету.
  - Прийом ліків, що спричинили ослаблення захисних сил організму.
  - Зловживання алкоголем та куріння.
  - Стоматологічні захворювання (карієс чи гнійні ураження ротової порожнини).
  - Алергічні реакції.
  - Перенапруження голосових зв’язок при розмові чи співі.
  - Недотримання норм вологості повітря в приміщенні.

Хворе горло – не лише застуда

Звичайно, кожен з нас принаймні раз в житті стикався з болем у горлі, який заважає навіть вдихнути, не кажучи вже про болісний прийом їжі та напоїв. Перше, що спадає на думку – “мабуть застудився”. Однак біль у горлі може свідчити й про розвиток більш серйозних проблем, ніж ГРВІ.

Розглянемо основні захворювання, які супроводжуються болем в горлі.

- - Застуда та грип, звісно, №1 у переліку причин. Зазвичай біль у горлі при застуді з’являється після «інкубаційного» періоду (1-3 день хвороби) та характеризується неприємними відчуттями під час ковтання. Біль у горлі при грипі супроводжується кашлем та підвищенням температури тіла. Деякі респіраторні віруси практично не спричиняють болю в горлі, натомість інші навпаки – провокують сильний тривалий біль.
  - Фарингіт – захворювання, при якому слизову оболонку задньої стінки горла атакують віруси або бактерії, спричиняючи запалення. Характерними проявами фарингіту є сухий кашель, першіння та неприємні відчуття при ковтанні, рідше – запалення шийних та підщелепних лімфатичних вузлів.
  - Ларингіт – запалення слизових оболонок гортані. «Візитна картка» цього захворювання – захриплість голосу, що супроводжується першінням, сухим кашлем, набряком гортані та болем під час прийому їжі. Ближче до одужання сухий кашель змінюється на мокрий (продуктивний). Ларингіт є частим «супутником» ГРВІ, але може мати й бактеріальне походження. Куріння, зловживання алкогольними напоями, вживання надто гарячої їжі, перенапруження голосових зв’язок, забруднене повітря та алергени теж можуть стати причиною запалення гортані та спровокувати ларингіт.
  - Тонзиліт – запалення мигдаликів, які є важливим елементом імунної системи. Мигдалики – ділянки лімфатичної тканини, розташовані на задній частині ротоглотки та є природнім захистом від проникнення вірусів та бактерій в організм. При тонзиліті спостерігається почервоніння мигдаликів та поява на них «виразок» із гноєм. Ще одною відмінністю тонзиліту від фарингіту та ларингіту є значне підвищення температури тіла, а також загальна слабкість та головний біль.
  - Алергія. Пилок дерев та квітів, шерсть тварин, цвіль, спори грибків – усе це може спричиняти алергічну реакцію, що проявляється через нежить, сльозотечу, чхання, набряк слизової горла та носа. Крім того, закладеність носа також провокує біль у горлі, адже слиз, який стікає по задній стінці носоглотки, подразнює її.

Біль у горлі: симптом чи хвороба?

Зважаючи на те, що біль у горлі зазвичай «приходить» не сам, легко зробити висновок, він є не самостійним захворюванням, а симптомом. Водночас, саме за супутніми ознаками можна зрозуміти, які саме мікроорганізми спровокували біль у горлі.

На вірусне походження інфекції вказують такі симптоми:

- - Кашель
  - Чхання
  - Хрипота
  - Сльозоточивість
  - Нежить

Симптомами бактеріального походження запалення горла часто є:

- - Стрімкий початок болю в горлі
  - Підвищення температури тіла
  - Біль при ковтанні
  - Набряк та почервоніння мигдаликів, формування «мішечків» з гноєм
  - Поява білих плям та нальоту на піднебінні
  - Збільшення шийний лімфатичних вузлів.

Якщо біль у горлі є дуже сильним, не зменшується впродовж трьох і більше днів, супроводжується утворенням гнійних виразок, білим нальотом, болем ясен, слід звернутися до лікаря. В результаті самодіагностики можна переплутати ангіну зі стоматитом, лікуватися самопризначеними препаратами й спричинити важкий перебіг захворювання. Тож без спеціаліста в деяких випадках не обійтися.

Як допомогти хворому горлу

При деяких інфекціях біль у горлі з’являється в перші години хвороби, при інших – на другий-третій день. Зменшити біль у горлі допоможуть

- - відмова від «грубої їжі» – гострого, смаженого, сухого і загалом всього, що може пошкодити чи подразнювати слизову ротоглотки;
  - полоскання горла спеціальними розчинами – не тільки готовими аптечними, а й відвари лікарських трав, розчин соди тощо;
  - для зменешння болю, подразнення та запалення, а також прискорення лікування використовують антисептичні засоби;
  - вімова від куріння;
  - вживання великої кількості рідини комфортної для горла температури (не холодної і не гарячої);
  - Регулярне провітрювання та зволоження повітря в приміщенні, де доводиться перебувати більшість часу.

Одним із засобів, що забезпечує комплексний підхід у боротьбі з болем в горлі та його супутними симптомами, є Мілістан Фаринго. Препарат застосовують для симптоматичного лікування подразнення та запалення носоглотки. Знеболення та протизапальний ефект забезпечує бензидаміну гідрохлорид, а олія м’яти перцевої зменшує відчуття дискомфорту та сухості в горлі. Спрей має зручну упаковку, його можна взяти із собою і скористатися за необхідності в будь-який час. Мілістан Фаринго має 3 форми випуску: спрей у дозуванні 1,5% і 3% (призначений для дітей та дорослих, відповідно), а також розчин для полоскання горла Мілістан Фаринго 1,5%, який не подразнює слизову та не містить спирту. Для зменшення болю в горлі при фарингіті, ларингіті, стоматиті достатньо кілька разів на день застосовувати Мілістан Фаринго.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

milisecond

20/Лют/2024

Фарингіт: чому буває і як лікувати

Фарингіт – це запалення слизової оболонки та лімфоїдної тканини задньої стінки горла. Часто стається так, що фарингіт приймають за супутній симптом ГРВІ, адже для нього характерний біль у горлі. Справді, фарингіт може виникати на тлі вірусного захворювання, коли інфекційний процес «переміщується» з носа в горло. Однак запалення при фарингіті може мати також бактеріальне або грибкове походження.

Найчастіше причиною запалення горла є його переохолодження чи навпаки, вдихання надто гарячого повітря. Серед інших причин:

- - вірусні та грибкові інфекції (аденовірус, грип, кандидоз)
  - патогенні мікроорганізми (стафілококи або стрептококи)
  - вживання надто холодної чи гарячої їжі
  - паління, що призводить до пересихання та запалення слизової оболонки горла
  - забруднене повітря
  - часті захворювання на ГРВІ
  - стоматологічні захворювання
  - ослаблений імунітет
  - перенапруження м’язів глотки при розмові
  - алергічні реакції

Ключовим симптомом фарингіту є гострий біль у горлі при ковтанні, сухість та першіння. На другий день захворювання додаються й інші характерні симптоми:

- - підвищення температури тіла до 38°С
  - збільшення лімфатичних вузлів під щелепою
  - загальна слабкість
  - відчуття стискання або стороннього предмета в горлі
  - набряк слизової горла
  - утворення густого слизу на задній стінці горла
  - біль при ковтанні, в тому числі, при ковтанні слини
  - почервоніння задньої стінки горла та мигдаликів
  - постійне бажання відкашлятися
  - слабкість голосу
  - сухий кашель
  - сльозотеча
  - у дітей можливі висипання на шкірі

Якщо запалення має гостру форму, біль може відчуватися навіть у вухах.

Гострий і хронічний фарингіт: симптоми, прояви, відмінності

Гострий фарингіт може розвинутися як самостійне захворювання, а може виникати на тлі вірусної інфекції. За умови правильного лікування фарингіт минає за 7-10 днів, а найбільш неприємні прояви стають менш інтенсивними вже на 3-4 день захворювання. Якщо вчасно не звернутися до лікаря та не почати лікування, гострий фарингіт може набути хронічної форми.

На гострий фарингіт вказують такі симптоми:

- - першіння та сухість в горлі
  - дискомфорт під час ковтання слини, їжі та напоїв
  - сухий кашель, який збільшує больові відчуття у горлі
  - почервоніння та набряк слизової горла
  - підвищення температури тіла
  - відчуття слабкості

При хронічному фарингіті до вищезгаданих додаються й інші симптоми:

- - кашель з характерними хрипами
  - охриплість або часткова втрата голосу
  - відчуття кому в горлі та бажання відкашлятися
  - відхаркуванням мокроти при ранковому кашлі

Для хронічного фарингіту типовим є чергування періодів загострення та зменшення проявів симптомів захворювання. Наприклад, у період ослаблення симптомів хворий може відчувати неприємний присмак у роті, стікання слизу по задній стінці горла та дискомфорт при вдиханні тютюнового диму чи забрудненого повітря. Також можливе відчуття, який пацієнти описують як свербіж в ділянці мигдаликів чи в горлі.

Ускладнення фарингіту

Якою б не була форма фарингіту, найбільшу загрозу становлять його ускладнення. Глотка сполучена з іншими органами дихання (гортань, ротова та носова порожнини), інфекція може поширитися та спричинити інші захворювання, зокрема:

- - ларингіт – запалення слизової оболонки гортані
  - отит – запалення середнього вуха
  - синусит – запалення придаткових пазух носа
  - заглотковий абсцес – гнійне запалення в заглотковій зоні та на лімфатичних вузлах
  - хронічний бронхіт – запалення слизової оболонки бронхів
  - трахеїт – запалення трахеї
  - менінгіт – запалення та набряк оболонки головного мозку

Основні рекомендації щодо лікування фарингіту

Щоб уникнути ускладнень фарингіту, необхідно за перших проявів захворювання звернутися до лікаря-отоларинголога та почати лікування.

Рекомендації щодо лікування фарингіту залежать від збудника, який спровокував запалення (вірусний чи бактеріальний). Загальні рекомендації такі:

- - виключити з раціону продукти, які подразнюють горло, зокрема, такі, що можуть завдати механічних пошкоджень хворому горлу, а також є подразниками (спеції, кислі страви, гарячі та холодні страви та напої);
  - полоскання горла протизапальними розчинами та інгаляції;
  - рясне тепле пиття (не менше 2 літрів рідини на день);
  - прийом антисептичних препаратів у вигляді льодяників, таблеток для розсмоктування або застосування спреїв;
  - застосування антибактеріальних препаратів (за призначенням лікаря і лише у випадку бактеріального походження фарингіту);
  - повна або часткова відмова від куріння;
  - прийом жарознижувальних засобів (за необхідності);
  - якщо фарингіт має алергічну природу, рекомендують застосування антигістамінних засобів.

Щодо хронічної форми фарингіту, то вона має свої особливості лікування та може включати:

- - інгаляції
  - фізіотерапію (наприклад, вплив ультрафіолету на слизову горла), магнітотерапію тощо
  - кріотерапію (лікування холодом)

Перш ніж почати лікування, необхідно також виключити всі фактори, які можуть додатково подразнювати горло: відмовитися від куріння, уникати впливу хімічних речовин, усунути наявні стоматологічні захворювання, які можуть стати джерелом постійної реінфекції.

Як зняти біль у горлі при фарингіті

Ось кілька дієвих порад, які допоможуть зменшити біль у горлі при фарингіті та дадуть змогу знову вільно ковтати:

- - Рекомендовано полоскання горла розчинами з содою, фурациліном або морською сіллю. Це допомагає «змити» збудників захворювання з поверхні слизової.
  - Підтримуйте оптимальний рівень вологості в оселі – це дозволить не пересушувати і без того подразнену слизову оболонку горла.
  - Пийте багато теплої рідини: чаї, відвари лікарських трав, натуральні компоти чи просто воду. А от від гарячих, холодних, а також газованих напоїв на цей час гострого фарингіту або його загострення варто відмовитись.
  - Не перенапружуйте голосові зв’язки – говоріть якомога менше у період загострення захворювання.

Швидко та ефективно позбутися болю в горлі допоможе Мілістан Фаринго. Це засіб у формі розчину та спрею, причому спрей має різні дозування – для дітей та дорослих. Діюча речовина – бензидамін – у поєднанні з іншими активними компонентами, такими як м’ята перцева, касторова олія та ментол, комплексно впливає на осередок запалення, усуває основні симптоми фарингіту, допомагає швидше вилікувати хворе горло. Як було сказано вище, Мілістан Фаринго має три форми випуску: спрей з концентрацією діючої речовини 3% та 1,5% (остання – для дорослих та дітей віком від 4-х років), а також розчин для полоскання горла. Довгий носик флакончика Мілістан Фаринго Спрей дозволяє якнайближче «підібратися» до ураженої частини горла та забезпечує максимально ефективне розпилення діючої речовини на слизову ротоглотки. Дорослим для лікування фарингіту рекомендують не більше 8 розпилень Мілістан Фаринго Спрей 3% 2-6 разів на добу, а дітям – до 4 розпилень, застосовуючи Мілістан Фаринго Спрей 1,5%.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

milisecond

20/Лют/2024

Що таке стоматит і чим він загрожує

Стоматит – запалення слизових оболонок ротової порожнини: губ, язика, ясен, внутрішньої сторони щоки, піднебіння та горла. Стоматит часто вважають «дитячим» захворюванням, однак і дорослі від нього не застраховані. Та на відміну від дорослих, у дітей симптоми стоматиту більш виражені. Крім того, діти виразніше реагують на дискомфорт, вередуючи та відмовляючись від їжі

Ось які ознаки характерні для стоматиту:

Симптоми при тонзиліті залежать від форми захворювання, однак найбільш типовими є:

- - почервоніння та запалення слизової рота
  - посилене слиновиділення
  - ранки, висипання та ерозії всередині рота
  - підвищення температури тіла
  - поява на язику та слизових тканинах білого нальоту
  - неприємний присмак у роті
  - біль та подразнення у місцях запалення, відчуття дискомфорту
  - кровоточивість ясен
  - біль у горлі (буває настільки сильним, що неможливо навіть проковтнути слину)

Стоматит називають «хворобою брудних рук», адже саме з немитими руками хвороба передається найлегше. Власне, діти часто не вміють дотримуватися правил гігієни в тому сенсі, в якому це можуть робити дорослі, а також все тягнуть до рота. Саме тому серед дітей випадків захворювання набагато більше.

Дуже важливо пам’ятати, що самолікування при стоматиті неприпустиме. Його можуть спричиняти різні збудники, крім того, стоматит іноді плутають з ангіною. Тому слід проконсультуватися з лікарем перед початком лікування.

Біль у горлі при стоматиті: причини

Одним із проявів стоматиту є біль у горлі та поява на задній стінці слизової ротоглотки почервоніння або висипання, набряку та болю при ковтанні.

Ось чому при стоматиті болить горло:

Бактерії або віруси, які спричинили стоматит, можуть поширюватися вниз по горлу та провокувати інфікування органів нижніх дихальних шляхів. Відрізнити вірусний стоматит від грибкового можна за наявністю бульбашок з прозорою рідиною у першому випадку та білих плям на поверхні горла у другому. Однак це не виключає необхідності консультації з лікарем!
Виразки: одним із проявів стоматиту є поява виразок у роті, які за короткий час можуть поширитися й на горло.
Біль у горлі може бути пов’язаний зі збільшенням лімфатичних вузлів, які знаходяться в ділянці горла, а також із набряком запалених ділянок слизової оболонки, які «віддають» болем у горло.
Операції з видалення зубів. При видаленні зуба відбувається травмування ясен та прилеглих тканин. Нормальною реакцією організму на травму є запальний процес. Він може поширюватися не тільки безпосередньо на травмовану ділянку, а й на горло. Таке частіше виникає при видаленні молярів.

Крім того, стоматит провокує висушування слизової ротової порожнини, і, як наслідок, сухість у горлі.

Чому при стоматиті консультація лікаря обов’язкова

Як уже було сказано, збудниками стоматиту можуть бути різні мікроорганізми. Призначене лікування буде залежати від цього, а також від локалізації висипань при стоматиті.

Стоматит ясен, для якого властиві:

- - кровоточивість ясен під час чищення зубів або прийому їжі
  - вкриття ясен білими або червоними плямами
  - набряк та біль у яснах
  - погіршення смакових відчуттів
  - поганий запах з рота та поява неприємного присмаку в роті

Стоматит на губах, для якого властиві:

- - біль, дискомфорт або свербіж в куточках губ
  - сухість та тріщини на губах
  - покриття куточків губ білими або червоними плямами
  - подразнення та запалення шкіри навколо губ

Стоматит язика, для якого властиві:

- - біль або дискомфорт при русі язика та ковтанні
  - поява на язику білих або червоних плям, які можуть бути болючими
  - утворення виразок на поверхні язика
  - підвищена чутливість до кислих, гострих або гарячих продуктів
  - погіршення смакових відчуттів
  - підвищене слиновиділення

Стоматит гортані, для якого властиві:

- - гострий, різкий біль у горлі
  - гортань вкрита білими або червоними плямами
  - підвищена температура тіла
  - поява на задній стінці горла слизу або гною
  - дискомфорт у голосових зв’язках при розмові

Неправильне або невчасне лікування стоматиту може призвести до неприємних наслідків:

- - утворенню рубців на слизовій оболонці рота
  - розвитку вторинних інфекцій
  - ЛОР-захворювань, таких як ларингіт, отит, бронхіт тощо
  - пошкодженню та випаданню зубів
  - серцево-судинних захворювань, спричинених потраплянням бактерій або вірусів у кровотік

Зменшуємо біль у горлі при стоматиті

Стоматит може бути досить болісним і неприємним захворюванням, особливо якщо біль поширюється на горло. Щоб зменшити біль у горлі при стоматиті, застосовують різні засоби.

- - Можна застосовувати препарати для знеболення (звичні всім парацетамол та ібупрофен у формах та дозуваннях, які відповідають віку; через сильний біль у горлі може бути боляче ковтати таблетку, тож можна й дорослому скористатися можливістю прийому препарату в сиропі – перерахувавши дозування для дорослого).
  - Розсмоктуйте льодяники або жуйте жувальну гумку, щоб зменшити біль. Посилене слиновиділення при розсмоктуванні або жуванні також сприяє загоєнню подразнень.
  - Використовуйте місцеві засоби з антисептиками для полоскання горла.
  - Не їжте та не пийте гарячі або холодні напої та продукти, які можуть посилювати біль.
  - Щоб зменшити подразнення в горлі та забезпечити зволоження слизової, вживайте більше теплої рідини.

Діюча речовина бензидамін, які рекомендують при лікуванні стоматитів, міститься у складі препарату Мілістан Фаринго Спрей. Він є в дозуванні 1,5% (рекомендують дітям старше 4 років та дорослим) та 3% (тільки дорослим). Мілістан Фаринго Розчин 1,5% можна використовувати і для дорослих, і для дітей старше 4 років після стоматологічних процедур, які спровокували стоматит, при інфекційному стоматиті, а також як препарат для симптоматичного лікування подразнень та запалень ротоглотки. За допомогою мірного стаканчика слід відміряти 15 мл розчину Мілістан Фаринго, та прополоскати ротову порожнину нерозведеним або розведеним за інструкцією препаратом. Полоскання слід робити 2–3 рази на добу.

Обійтися без знеболення при стоматитах, на жаль, майже неможливо, особливо коли йдеться про дітей. Тож Мілістан Фаринго прийде на допомогу і зробить лікування більш швидким та комфортним.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

milisecond

20/Лют/2024

Що потрібно знати про біль у горлі при тонзиліті

Тонзиліт — захворювання, що характеризується запаленням піднебінних мигдаликів. Найпоширеніша причина тонзиліту – бактеріальна інфекція. Мигдалики розташовані глибоко в горлі, в них є особливі щілини – лакуни, які слугують «пасткою» для мікробів та вірусів і водночас є місцем, де імунна система “навчається” боротися з цими мікроорганізмами.

При запаленні мигдалики стають червоними, збільшуються в розмірах та завдають болю при ковтанні. Отже, найголовнішний симптом, не помітити який неможливо – біль у горлі. Тонзиліт заразний, тож якщо в родині хтось захворів на тонзиліт, важливо дотримуватися правил гігієни, щоб уникнути зараження інших членів сім’ї.

Причиною близько 80% випадків тонзиліту є бета-гемолітичний стрептокок, у решті випадків захворювання спричиняють інші бактерії, рідше – грибки. Якщо вчасно не почати лікування, вогнище запалення поширюється. Тривалий інфекційний процес у мигдаликах може призвести до низки ускладнень, таких, як поліартрит, пієлонефрит або аутоімунні патології. Втім, найчастіше це все ж таки хвороба, найхарактернішим симптомом якої є біль у горлі та біль при ковтанні.

Як зрозуміти, що це тонзиліт

Симптоми при тонзиліті залежать від форми захворювання, однак найбільш типовими є:

біль у горлі та ускладнене ковтання
підвищення температури тіла (до 40℃)
наліт на мигдаликах і в лакунах
збільшення лімфовузлів шиї
головний біль
ознаки загальної інтоксикації

Пік захворювання приходиться на другу добу – у цей час мигдалики стають яскраво-червоними, виникає набряк та починають з’являтися дрібні фолікули з гноєм, сильно болить горло. Середня тривалість хвороби – 7-10 днів.

Найбільш схильними до захворювання на тонзиліт є жінки у період вагітності та діти до 5 років, у яких тонзиліт фіксується вдвічі частіше, ніж у дорослих. У вагітних це пояснюється зниженням опірних сил організму, а в дітей тим, що їхня імунна система знаходиться на стадії формування, “знайомиться” з новими вірусами та ще не вміє чинити їм опір.

Що таке хронічний тонзиліт

Якщо ігнорувати симптоми захворювання та вчасно не почати лікування, тонзиліт може перейти у хронічну форму.

Хронічний тонзиліт – це рецидивуючий запальний процес мигдаликах. У такому випадку загострення тонзиліту може виникати після «зустрічі» з будь-якими збудниками респіраторних вірусних інфекцій, а особливо активною є реакція на бактеріальні збудники. У лакунах поступово накопичується гній. «Осередки» гнійного запалення називають «пробками». Якщо вони блокують мигдалики, знижується їхня здатність виконувати імунну функцію.

Загальна симптоматика хронічного тонзиліту має прихованих характер, тому його складніше діагностувати. Симптомами можуть бути такі скарги:

біль в горлі, який періодично з’являтися при ковтанні
першіння та відчуття сухості в горлі
часті епізоди ангіни (частіше двох разів на рік)
плівка на мигдаликах білого кольору
вихід гнійних пробок під час кашлю
періодичне невелике підвищення температури тіла
неприємний запах з рота
знижений апетит

Загострення хронічної форми провокує огрубіння лімфоїдної тканини, через що на лакунах утворюються рубці. Вони містять гній, мікроби та залишки їжі, які “мігрують” до інших органів разом із кров’ю.

Профілактика тонзиліту

Профілактика хронічного тонзиліту простіша за лікування, адже існує низка факторів, які можуть провокувати загострення захворювання:

переохолодження та різкі перепади температур
тривале емоційне перенапруження
низька якість повітря в приміщеннях
шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю)
генетична схильність до запальних захворювань мигдалин

Небезпека хронічного тонзиліту – в імовірному розвиткові та прогресуванні інших захворювань: від частих епізодів застуд і гайморитів до спалахів алергії, запалення середнього вуха, хвороб нирок та навіть ревматизму (хвороби, яка вражає серце та суглоби).

Мигдалики – важлива частина імунної системи людини, тому за перших симптомів тонзиліту необхідно звернутися до лікаря й почати лікування. Особливо важливо лікувати тонзиліт у дітей, адже він є одним із факторов, що провокує аденоїдит – запалення так званого третього мигдалика, який відчутно впливає на самопочуття, а іноді й на розвиток дитини. Для профілактики захворювання можуть призначати різні фізіотерапевтичні процедури (фонофорез, діатермія, кріотерапія, опромінення ультрафіолетовим світлом коротких хвиль, лазерна терапія тощо).

Як зняти біль у горлі при тонзиліті

Зменшення болю в горлі та запалення мигдаликів – основне завдання лікування тонзиліту. Якщо ускладнень немає, то застосовують такі методи та засоби:

знеболювання запаленої ділянки горла
антисептична обробка – полоскання горла для очищення лакун від інфекційного нальоту
усунення осередку запалення та відновлення уражених тканин
прийом противірусних засобів та антибіотиків

Якщо ці заходи бажано ефекту не дають, лікарі можуть призначати хірургічне лікування – часткове або повне видалення мигдаликів. Однак просто частий біль у горлі – не показання для видалення, в тому числі – у дітей. 30-40 років тому до цієї процедури ставилися ледь не як до норми при частих тонзилітах. Але зараз спеціалісти рекомендують зберігати мигдалики як імунний орган і лікуватися консервативно, а видалення призначають лише за певних показань.

Щоб зменшити біль у горлі при тонзиліті, слід дотримуватись деяких правил:

Мінімізувати споживання твердої та гострої їжі – такі продукти спричиняють мікротравми слизової оболонки горла та посилюють запалення. Рекомендовано вживати варені або приготовані на пару страви.
Пити багато теплої рідини – це забезпечує виведення токсинів з організму та зволожує слизову.
Підтримувати оптимальний рівень вологості повітря у приміщенні, де знаходиться хворий. Надто сухе повітря шкодить запаленому горлу та знижує місцевий імунітет дихальних шляхів. Рекомендований рівень вологості – 40-60%, а забезпечити його можна за допомогою регулярного вологого прибирання чи зволожувача повітря.
Найпростішим способом позбутися збудників хвороби зі слизової оболонки горла залишається полоскання. Полоскання слід робити часто, кожні 2-3 години.
Усунути запалення та біль допоможе також змащування мигдаликів та лакун розчинами гліцерину, люголю або йодного розчину. Це дозволяє зняти гострий біль і нормалізує прийом їжі та води.

Ще одним дієвим способом симптоматичного лікування тонзиліту є використання препарату Мілістан Фаринго Спрей. Основною діючою речовиною цього засобу є бензидаміну гідрохлорид – нестероїдний протизапальний засіб зі знеболювальними та протизапальними властивостями. Цей компонент сприяє зменшенню гнійних виділень при запальному процесі та має анестезуючий ефект. Мілістан Фаринго має різні форми випуску, зокрема, для дітей з 4 років можна використовувати Мілістан Фарінго Спрей 1,5%. Це особливо актуально, враховуючи що тонзилітами частіше хворіють діти, яким, на відміну від дорослих, підходять не всі засоби лікування (як то полоскання горла чи розсмоктування льодяників). Кілька розпилень препарату в горлі, які можна робити до 6 разів на добу – це надійний спосіб зменшити біль у горлі та поліпшити загальне самопочуття дитини. Дорослим для досягнення терапевтичного ефекту рекомендовано 4-8 розпилень від 2 до 6 разів на добу. Крім того, є Мілістан Фаринго спрей в дозуванні 3% – його рекомендують тільки дорослим.

Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.

milisecond

17/Лип/2020

Висока температура тіла: коли, як і чим збивати? Поради лікарів.

Підвищення температури тіла нас лякає, адже є очевидним проявом хвороби, який здається нам небезпечним. Часто ми вважаємо високу температуру, вище за 38˚С, ознакою важчого перебігу хвороби, а низьку, близько 37˚С – підтвердженням того, що захворювання не становить небезпеки. Високу збиваємо, з низькою можемо ходити на роботу. Чи правильне таке ставлення?

Чому під час вірусного захворювання підвищується температура тіла

Цей механізм можна вважати безцінним даром природи. Підвищення температури тіла (лихоманка) – це спосіб, завдяки якому організм без допомоги жодних медикаментів самостійно бореться з хвороботворними мікроорганізмами.

Слід розрізняти гіпертермію та лихоманку. Гіпертермія – це буквально перегрівання організму, під час якого порушується функція терморегуляції. Між гіпертермією і температурою навколишнього середовища існує безпосередній зв’язок, наприклад, якщо йдеться про підвищення температури тіла при тепловому або сонячному опіку. Лихоманка також супроводжується підвищенням температури тіла, але механізм терморегуляції при цьому не порушується і з температурою навколишнього середовища зв’язку немає. При лихоманці відбувається спазм судин шкіри, припиняється потовиділення, шкіра стає блідою і прохолодною. Власне, за цією ознакою – холодними кінцівками – легко відрізнити лихоманку від гіпертермії. Саме лихоманка є так званою реакцією захисту та пристосування, вона виникає як відповідь на потрапляння в організм вірусів чи бактерій, які імунітет розпізнав як хвороботворні.

Температура тіла може підвищуватися швидко або повільно, і ця швидкість є одним із діагностичних критеріїв, тобто допомагає лікареві встановити діагноз. Наприклад, при грипі та пневмонії підвищення температури тіла до високих показників відбувається швидко. Зокрема, сухий кашель і температура з перших годин захворювання часто є ознакою саме грипу. Натомість аденовірусна інфекція, яка я однією з частих причин застуд, спричиняє повільне підвищення температури. При швидкому підвищенні лихоманка зазвичай має явні ознаки: шкіра рук та ніг стає холодною, не виділяється піт, людину кидає в холод. При повільному підвищенні температурі частіше відчувається жар в тілі та загальне погане самопочуття.

Яку температуру тіла треба вважати підвищеною?

Важливо розуміти, що є нормальною температурою тіла. Це не 36,6˚С, які зазвичай фігурують в рекламі і які заведено вважати температурою, яка свідчить про здоров’я. Нормальна температура – це не один показник, а діапазон показників, який є різним залежно віку. Тобто нормально, якщо показник показує 35,9˚С, якщо ви дорослий, в 37˚С, якщо йдеться про шестирічну дитину.

Загалом нормальні показники температури залежно від віку є такими:

для новонароджених норма – 36,8˚С
для 6-місячних немовлят – 37,4˚С
для дітей 1-3 років – 37,4˚С
для дітей 6 років – 37,0˚С
для дорослих – 36,8˚С
для дорослих старше 65 років – 36,3˚С

Норми температури також є різними залежно від місця вимірювання, наприклад, у дітей при вимірюванні

в прямій кишці норма 36,6˚С-38˚С
в роті – 35,5˚С-37,5˚С
під пахвою – 34,7˚С-37,5˚С
у вусі – 35,8˚С-38˚С

Отже, вважати один тільки показник на термометрі приводом для занепокоєння не варто. У дорослих температура може підвищуватися до показника 37˚С-37,3˚С при фізичних навантаженнях, відвідуванні сауни чи лазні, споживанні гострих страв. Якщо температура підвищилася, а потім повернулася до норми, не слід надмірно непокоїтися. Натомість якщо так звана субфебрильна температура тримається кілька днів, необхідно порадитися з лікарем, адже цей стан може бути пов’язаний з хронічними проблемами зі здоров’ям, тривалими запальними процесами, захворюваннями крові чи лімфатичної системи.

Якщо температура підвищилася понад показник 37,4˚С, йдеться про гострий запальний процес.

Застуда без високої температури: чому таке буває?

Гостра респіраторна вірусна інфекція може минати з підвищеною або нормальною температурою тіла – це залежить від кількох факторів.

Збудник захворювання. Майже завжди віруси грипу спричиняють високу температуру – тому її різке підвищення є одним із діагностичних критеріїв, спираючись на який, лікар може казати, що у пацієнта, ймовірно, грип. Є чимало інших досить агресивних вірусів, на які організм реагує підвищенням температури – наприклад, коронавіруси. Деякі віруси, що спричиняють ГРВІ, які ми називаємо застудою, часто менш агресивні і для боротьби з ними організму не завжди потрібно їх “гріти”, щоб позбутися.

Стан імунітету людини. Підвищення температури тіла і запалення – це реакція на потрапляння хвороботворного мікроорганізму. Іноді збудник хвороби настільний слабкий, що імунітет може впоратися з ним лише механізмом запалення та виведення (зокрема, зі слизом під час нежитю й кашлю). Але іноді імунітет працює неадекватно, виявляючи надто слабку реакцію, і тоді небезпечний вірус може спричинити серйозні проблеми, адже температура тіла не підвищилася, щоб його нейтралізувати. Втім, якщо ви часто хворієте без температури, і при цьому не маєте ускладнень і застуди тривають не більше 4-5 днів, ймовірно, річ не в стані імунітету, а в тому, які збудники найчастіше спричиняють хворобу. У багатьох випадках при застуді температура тіла практично не підвищується.

Прийом препаратів із жарознижуючим ефектом. Кожен з нас, відчувши перші ознаки застуди, може зайти в аптеку і придбати один із багатьох препаратів, що успішно бореться із симптомами захворювання, але ніяк не впливає не збудник. Серед іншого, такі засоби знижують температуру тіла. Якщо прийняти такий препарат впродовж дня, цілком може здаватися, що застуда оминула – адже нежить не посилюється, головного болю й температури немає тощо. Але прийом таких медикаментів може призвести до того, що одужання триватиме довше, ніж взагалі без прийому ліків. Тож за перших ознак застуди краще пити багато рідини й знаходитися в приміщенні з достатньо вологим повітрям, даючи імунітету можливість визначити й знешкодили збудника хвороби. Навіть якщо підвищилася температура тіла, не слід збивати її одразу.

Яку температуру потрібно знижувати спеціальними засобами і якими саме

Лікарі не втомлюються нагадувати, що висока температура тіла на початку вірусної інфекції – це нормально. Якщо термометр показує не вище 38,6˚С у дитини чи дорослого, втручатися в процес не варто – дайте імунітету можливість задіяти природні механізми й самостійно впоратися зі збудником хвороби. Багато залежить також від самопочуття: якщо маєте температуру 39˚С-39,2˚С, але при цьому почуваєтеся нормально, немає сильного головного болю, судом, запаморочення – можна не збивати температуру, але кожні 30-40 хвилин контролювати, чи вона не підвищується. Якщо є тенденція до підвищення – одразу приймайте жарознижуючий засіб.

Дітям також рекомендується збивати температуру при респіраторній вірусній інфекції лише тоді, коли вона перевищила показник 38,6˚С. Втім, якщо дитина погано почувається й при нижчій температурі, слід дати жарознижуюче, навіть якщо термометр показує 37,9˚С-38˚С. Те саме стосується й дорослих: якщо вам дуже погано з температурою, яку не рекомендується збивати – приймайте жарознижуючий засіб. Але не робіть цього лише для того, щоб піти на роботу: залишайтеся вдома, дозвольте організму подолати хворобу, не заражайте оточуючих і не наражайтеся на ризик ускладнень.

Увага: якщо температура у дорослого чи дитини піднялася до показника 40,3˚С і не вдається її збити, викликайте “швидку”. Критичною точкою є показник 42˚С – при такій температурі тіла в організмі можуть початися зміни, що загрожують ураженням мозку, тобто є життєво небезпечними.

Висока температура – те, що трапляється несподівано, тож в домашній аптечці завжди потрібно мати препарати, що допоможуть її знизити. Якщо в родині є діти, стежте за тим, щоб жарознижуючі препарати були в формі, призначеній для віку вашої дитини. Це можуть бути сироп, суспензія (https://milistan.com.ua/milistan-suspenzia/) або свічки. Для зниження температури тіла рекомендується застосовувати препарати лише на основі двох діючих речовин:

парацетамол
ібупрофен

Перевагу слід віддавати парацетамолу (https://milistan.com.ua/milistan-kapleti/), бо ібупрофен має більше побічних ефектів. Часто не вдається збити температуру лише одним засобом, до того ж, є обмеження щодо кількості діючої речовини, яку можна приймати впродовж дня. Саме тому при дуже високій температурі, яка триває по кілька днів, рекомендується чергувати парацетамол та ібупрофен – як у дітей, так і у дорослих. Якщо ефект не настає впродовж дня, обов’язково зверніться до лікаря – незалежно від віку пацієнта.

Зверніть увагу на препарати із жарознижуючим ефектом, які не можна давати дітям:

– метамізол, який ми знаємо під назвою анальгін (у стаціонарах жарознижуючий, знеболюючий та протизапальний комплекс препаратів із вмістом анальгіну застосовують дотепер, але в домашніх умовах анальгін дітям застосовувати не рекомендується, адже він має багато побічних ефектів);

– ацетилсаліцилова кислота (аспірин, за інструкцією виробника не використовується у дітей молодше 12 років через високий ризик серйозних побічних ефектів, які можуть виявитися гіршими за підвищення температури тіла).

Не слід застосовувати для зниження температури навіть дорослим такі аналгетичні діючі речовини, як амідопірин, антипірин, фенацетин.

Якщо застуда минає без температури, чи можна приймати препарат, що містить жарознижуючий препарат?

Зважаючи на те, що парацетамол та ібупрофен є не тільки жарознижуючими, а й знеболюючими засобами, іноді їх приймають і при нормальній температурі тіла – наприклад, при головному болю. Цілком ймовірно, що головний біль може супроводжувати застудне захворювання – він може виникнути на тлі нежитю, ГРВІ може збігтися в часі або спричинити напад мігрені тощо. Авжеж, у таких випадках приймають парацетамол або ібупрофен, навіть якщо немає високої температури. Але не забувайте, що навіть при підвищеній температурі тіла приймати жарознижуючий препарат не обов’язково: якщо самопочуття залишається нормальним, немає тенденції до підвищення температури понад 39,5˚С, судом, втрати чи сплутаності свідомості, слід дозволити організму самостійно боротися зі збудником хвороби.

Коли при підвищеній температурі слід негайно викликати “швидку”?

Є кілька небезпечних ознак, помітивши які у дорослого або дитини, слід викликати бригаду швидкої допомоги. Це:

підвищення температури тіла понад позначку 39,8˚С і відсутність дії жарознижуючого засобу впродовж 30 хвилин
судоми
утруднення дихання
поява висипань на тілі
біль у животі
біль у серці
сплутаність свідомості, втрата свідомості

У більшості випадків при грипі пацієнтові вдається самостійно “приборкати” високу температуру тіла. Щодо цього симптому у дітей, важливо пам’ятати, що малеча може реагувати підвищенням температури не тільки на вірус грипу, а й на інші віруси, які дорослий організм переносить значно легше. Крім того, у дітей різке підвищення температури може свідчити про розвиток інших інфекційних хвороб (навіть якщо дитина має від них щеплення), зокрема кору чи вітрянки. Висока температура тіла і симптоми, схожі на ГРВІ, також можуть свідчити про початок скарлатини, від якої вакцинація не проводиться. Тож при ознаках застуди у дитини оглядайте все тіло кілька разів на день, щоб вчасно виявити появу висипань, які супроводжують “дитячі” інфекційні хвороби. Водночас не забувайте, що правила зниження температури актуальні при будь-яких вірусах: навіть якщо йдеться про вітрянку чи скарлатину, температуру нижче 38,6˚С у дитини збивати не рекомендується, щоб організм мав змогу задіяти власні сили для боротьби зі збудником хвороби.

milisecond

17/Лип/2020

Нежить у дитини: коли бити на сполох?

Діти хворіють часто – це знають усі батьки. Від моменту, коли малеча починає контактувати з іншими дітьми або відвідувати колектив, починається “відлік” респіраторних вірусних інфекцій та підрахунок випадків, коли у дитини заклало ніс. Якщо в родині є діти різного віку, молодші зазвичай хворіють частіше, ніж в сім’ях з однією дитиною, адже старші часто “приносять” інфекції з колективу, який відвідують, заражаючи молодших.

Чи справді дитина часто хворіє: уявлення та реальність

Усі мами активно читають публікації в інтернеті та стежать за обговореннями на спеціалізованих форумах. Суперечки щодо того, скільки разів на рік “можна” хворіти малечі – одні з найпоширеніших серед відвідувачок форумів. Хтось знайшов інформацію, що дитина, яка має прояви ГРВІ частіше, ніж 3-4 рази на рік, вважається такою, що часто хворіє, і долучає свою дитину до цієї категорії. Інші ставляться до цього спокійніше і дослухаються скоріше порад педіатра, ніж думки інших мам. Правда в тому, що в різних країнах з різним кліматом різні показники вважаються нормою. Якщо в Україні дитину, яка захворіла на застуду 6 разів на рік, ймовірно, вважатимуть такою, що часто хворіє, то у США чи Фінляндії здивуються, що малеча хворіє так рідко. Адже в західних країнах нормою вважається 6-8 епізодів застуди на рік, а деякі педіатри та сімейні лікарі радять батькам не надто хвилюватися, якщо дитина дошкільного віку захворіє до 12 разів на рік, якщо в родині є старші діти.
В середньому дитина справді хворіє 6-8 разів на рік, і це не є ознакою якоїсь патології чи слабкості імунітету. Навпаки: завдяки контакту з іншими дітьми, знайомству з вірусами та проявам хвороби імунітет дитини будує “систему захисту”. Адже не перехворівши, організм не може відпрацювати механізм відповіді на потрапляння хвороботворних мікроорганізмів, зустріч з якими відбувається впродовж усього життя постійно. Середня тривалість проявів респіраторної інфекції у дітей молодшого віку – 8-14 днів. Більшість випадків ГРВІ припадає на холодну пору року – приблизно з жовтня-листопада до березня-квітня.

Причини нежитю: не тільки ГРВІ

Найпоширенішою причиною нежитю у дітей дошкільного віку (власне, як і у старший дітей та дорослих) є респіраторні вірусні інфекції – близько 30% усіх звернень до педіатрів пов’язані з ринітом, переважно застудним. Але вплив інших факторів теж виключати не можна, тож завдання лікаря – за участі спостережливих батьків – визначити істинну причину нежитю.

Нетривалий нежить може виникати внаслідок перебування на холоді. Зазвичай він минає, коли дитина певний час знаходиться в теплі: ніс у дитини “тече” впродовж 20-30 хвилин після того, як вона заходить з холоду в тепле приміщення. Такий нежить не потребує жодного лікування і є нормальною реакцією організму на зміну температур.
Нежить, характер якого не змінюється впродовж тривалого часу, може бути проявом алергії. З’явившись вперше, він може нагадувати застудний нежить, але через кілька днів, якщо не з’являються інші симптоми ГРВІ, мамі слід відвести дитину на консультацію до лікаря-алерголога.
Нежить також може бути відповіддю організму на перебування в приміщенні з надто сухим повітрям.
Якщо нежить не минає після лікування, турбує дитину надто часто, не вдається з’ясувати його причину, необхідно провести ретельніше обстеження, щоб визначити, чи не спричиняють цей стан вроджені вади ЛОР-органів.

Застудний нежить у дітей є важчим симптомом, ніж у дорослих, адже маленькі діти не вміють очищувати носові ходи, мамі доводиться робити це за допомогою аспіратора, і малеча не завжди дозволяє провести процедуру, особливо в ранньому віці. При цьому дихати дитині дуже важко, вона втрачає апетит, не може спати. Закладений ніс у дитини грудного віку заважає їй смоктати молоко, тож така малеча може відмовлятися від грудей.

Чим загрожує відмова від лікування нежитю у дітей?

Навряд чи будь-яка мама повністю проігнорує прояви застуди у дитини. Закладений ніс – це скарга, яку неможливо не помітити, навіть якщо дитина не розмовляє, тобто немає змоги почути, що вона говорить “в ніс”. Нежить як такий не є небезпечним, хіба що – неприємним, адже негативно впливає на сон, апетит, настрій, самопочуття. Однак наслідки та ускладнення риніту можуть виявитися досить серйозними.
Найпоширенішими ускладненнями нежитю, який не лікують, можуть бути:

хронічний риніт (коли нежить переходить із гострого в хронічний стан)
отити (запалення середнього вуха)
синусити (запалення слизової приносових пазух, в тому числі гайморит)
ларингіти, фарингіти, запалення мигдаликів
дакріоцистит (запалення сльозовивідних шляхів ока)
бронхіт, трахеїт (запалення нижніх та верхніх дихальних шляхів)
безсоння, загальне погіршення самопочуття

Ризик розвитку ускладнень у дитини, якій не лікують гострий нежить, вищий, ніж для підлітка або дорослого. Це пов’язано з особливістю будови ЛОР-органів у дітей молодшого віку. Через те, що слуховий прохід у ранньому віці є коротким і широким, запалення швидко переноситься в середнє вухо, першим симптомом якого є біль у вусі (одному або двох). Отит потрібно лікувати тільки під наглядом і за рекомендаціями лікаря, адже неправильне лікування може призвести до зниження слуху та, як наслідок, погіршення функції мовлення.
Синусит також належить до найпоширеніших ускладнень риніту у дітей. Якщо дитина скаржиться на головний біль, якщо нежить має гнійний колір, набряк слизової носа та виділення з носа не зменшуються впродовж тижня, ймовірно, розвинулося запалення приносових пазух. Його також має лікувати ЛОР. Одночасно із синуситом може розвиватися отит.
Запалення і патологічне збільшення мигдаликів – ще одне поширене ускладнення застудного нежитю у дітей. Постійно закладений ніс, проблеми із диханням вночі, хропіння, частий сухий кашель, гнійні виділення з носа можуть свідчити про запалення мигдаликів. Звичайно, не йдеться про видалення мигдаликів після першого епізоду запалення, але в ускладнених випадках хірургічне лікування можливе. Консервативне лікування обов’язково проводити відповідно з рекомендаціями лікаря.

Лікування нежитю у дітей: чи завжди потрібні дитячі краплі для носа

Препаратів, призначених для лікування нежитю у дітей, досить багато, але вони належать здебільшого до трьох груп: стерильні сольові розчини, які використовуються для зволоження слизової носа, розрідження слизу під час нежитю, а також профілактики ГРВІ; краплі або спреї із вмістом ефірних олій (у дітей молодшого віку переважно не застосовуються); деконгестанти (судинозвужувальні краплі, які можуть застосовуватися у дітей будь-якого віку, але з ретельним дотриманням рекомендацій щодо дозування).
Сольові розчини у формі спрею чи крапель можна використовувати при застуді, а також впродовж холодної пори року для підтримки нормальної вологості слизової оболонки носа та посилення місцевого імунітету (адже відомо, що надто суха слизова стає беззахисною перед хвороботворними мікроорганізмами і дозволяє їм проникнути в організм). При легкому нежитю сольові розчини також допомагають полегшити дихання.
Краплі від нежитю із вмістом ефірних олій часто досить добре звільняють носові ходи і дозволяють вдихнути вільно, однак їхня дія триває недовго. До того ж, такі краплі зазвичай не застосовують для лікування нежитю у маленьких дітей.
Судинозвужувальні краплі (деконгестанти) – у прямому значенні слова порятунок при нежитю для малечі. Якщо в періоди активного руху впродовж дня дитина із закладеним носом може дихати без таких крапель, то в горизонтальному положенні вона, на жаль, буквально не може вдихнути. Без деконгестантів при сильному нежитю малеча просто не засне, а разом із нею не матимуть змоги поспати й батьки.
Лікування нежитю складається не тільки із застосування судинозвужувальних крапель, але вони зазвичай необхідні. Іншими складовими лікувального процесу є інгаляції з використанням небулайзера, вживання великої кількості рідини (води, чаю, компотів), регулярне провітрювання приміщення та зволоження повітря в ньому, зволоження слизової носа за допомогою сольового розчину.

Судинозвужувальні препарати в лікуванні нежитю у дітей: коли слід їх застосовувати?

Якщо заклало ніс, природне бажання і дорослого, і дитини – повернути можливість нормально дихати носом. Якщо ніс заклало настільки, що не вдається вдихнути навіть у вертикальному положенні, під час активного руху – деконгестант можна використовувати в будь-який час. Але слід пам’ятати: ці засоби мають протипоказання та побічну дію, а перевищення дозування загрожує серйозним отруєнням, особливо маленьким дітям. Зважаючи на те, що такі краплі можна застосовувати 2-3 рази на день, обирайте час, коли судинозвужувальна дія буде найбільш цінною, наприклад, перед сном – денним і нічним. Якщо інструкція передбачає застосування крапель тричі на день, можна закапати їх дитині перед сном, вранці, а також в середині дня, якщо є необхідність. Не забувайте, що деконгестанти не можна застосовувати більше 7 днів поспіль, адже вони спричиняють звикання, висушують слизову носа, погіршують стан судин носа, при тривалому застосуванні провокують розвиток хронічного риніту.
Судинозвужувальні краплі також призначають при лікуванні синуситів та отитів – це необхідно для зменшення набряку та полегшення доступу інших лікарських засобів, що застосовуються для терапії цих ускладнень нежитю.
У деяких випадках судинозвужувальні препарати призначають при лікуванні алергічного нежитю у дітей, але на нетривалий час – у цьому випадку вони не є основою терапії, а лише допомагають зменшити симптом, причину якого шукає лікар-алерголог.

Краплі від нежитю: капають не тільки в ніс

Більшість переконана, що при лікуванні нежитю спеціальні краплі потрібно капати лише в ніс – адже вони мають діяти на слизову і судини носа. Насправді, коли йдеться про деконгестанти, приймати такий препарат можна і перорально, тобто випиваючи, як сироп. Адже судинозвужувальні засоби при потраплянні в організм мають системну дію. І це ж дає змогу виробляти такий препарат не лише у формі крапель для носа, а й у формі так званих оральних крапель, які потрібно капати в рот.
Переваги пероральної форми крапель проти нежитю очевидні:

Їх зручно капати, особливо коли йдеться про лікування нежитю у дитини.
Суттєво зменшується ризик випадкового передозування, яке може трапитися при закапуванні крапель від нежитю в ніс.
Оральні краплі від нежитю Мілі Носік мають приємний смак – діти охоче їх приймають і не вередують під час такого лікування.
Така форма препарату зручна також для дорослих, які теж не завжди охоче капають деконгестанти в ніс.
Перевагою крапель Мілі Носік є наявність у складі протиалергічного компоненту, який не тільки робить ефективнішим симптоматичне лікування нежитю при застудному риніті, а й краще допомагає боротися із алергічним нежитем у дітей та дорослих.

Зверніть увагу, що оральні краплі проти нежитю Мілі Носік слід застосовувати за інструкцією (https://milistan.com.ua/mili-nosuk/), не використовувати для лікування дітей молодше 4 років та уникати передозування.
Уся наведена вища інформація не є підставою для самодіагностики.
Перед початком застосування препарату порадьтеся з лікарем та прочитайте інструкцію. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.